Різдво любові
Душа-то храм,а Бог- то є любов
Кохання вище сонця пiднiмалось,
Немов троянда у саду цвiло,
Iскрилося, святим вогнем палало.
Смiялось передзвоном кришталю,
У росах чистих вранiшнiх купалось,
Тихенько шепотiло - "Я люблю"
Кайдани зла iз рук моiх знiмало.
Я нiс його крiзь терни i пiтьму,
Цвiла любов - свiтилися долонi.
I зазирали зими у весну,
Лишалися в її п'янкiм полонi.
Лилось кохання мов стрiмка рiка,
Ламало перешкоди i шумiло.
До рук моїх торкнулася рука -
Вони перетворилися на крила.
Дуетом лилося сердець биття
I в унiсон пiдспiвували квiти.
Так на землi з'явилося життя,
З'явилося палати, а не тлiти !
Допоки розпускаються квiтки
I рiки витiкають в буйне море
Лише любов'ю свiтяться стежки,
В нiй-сенс життя, в нiй iстина говорить
Комментарий автора: Только любовью светятся пути,
В ней жизни смысл, в ней истины слова.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
